У ранньому віці основною мотивацією майбутнього чемпіона світу був медичний коледж. Чому Кличко не став медиком – розповідає 24 Канал.
Дивіться також Тренер заборонив Кличку бій проти небезпечного боксера
Ким мріяв стати Володимир Кличко?
Після восьмого класу Володимир хотів бути фельдшером та вирішив вступати до медичного технікуму. Як пише Oboz.ua, батьки підтримали сина, але приймальна комісія відмовилася приймати у Кличка документи, мовляв, на фельдшерське відділення беруть лише з 15 років.
Мені сказали: "Хлопець, тобі всього 14 років і у тебе неповна середня освіта. Тому ти будеш два роки навчатися на медбрата, а потім ми тебе на третій рік переведемо вже на вухо-горло-носа,
– згадував Кличко-молодший.
Після невдалого вступу він повернувся до школи та захотів тренуватися у Володимира Золотарьова у Спортивному клубі армії, де займався його старший брат Віталій. Навчальний заклад залюбки забрав перспективного спортсмена.
"Я поїхав туди подивитися, що до чого тільки з однією думкою: перебуду там два роки, поїду – як брат – по закордонах, теж кока-колу привезу йому, джинси, а потім піду вчитися на лікаря", – сказав Кличко.
Кілька років тому в інтерв'ю Deutsche Welle Кличко сказав, що щасливий, що не став лікарем. Він пожартував, що замість того, щоб лікувати людей, відправляв їх до лікарів після поєдинків.
І сам теж в якийсь момент опинявся після боїв у лікарні,
– додав боксер.
Цікаве про братів Кличків
Брати Клички певний час жили в Казахстані, де їх батько служив військовим, а мати працювала вчителькою. У 2013 році брати відвідали свій колишній дім у селі Кулан, Жамбильська область, і зустрілися з місцевими жителями.
Додамо, що на початку кар'єри Кличко-молодший мав скромний за боксерськими мірками гонорар. Павел Скшеч, тренер боксерського клубу "Гвардія" у Варшаві, де виступав українець, розповів, що Кличко заробляв 150 доларів за бій.
Згодом Володимир досяг неабияких успіхів у боксів, ставши олімпійським чемпіоном 1996 року. Окрім того, разом з братом він об'єднав усі 4 титули чемпіона світу у надважкій вазі.


